бактерії в донорських органах посилюють імунну відповідь після трансплантації
Вчені вважають, що проблема відторгнення органів після пересадки криється в імунних реакціях пам'яті
Статистично, відторгнення легенів відбувається у 41% пацієнтів, а кишковий трансплантат – у 54% протягом п'яти років після операції. Результати дослідження вчених з Університету Чикаго пояснюють, чому організм не приймає життєво важливі нові органи, повідомив журнал ScienceDaily 14 липня 2022 року.
Нирки і серце приживаються у реципієнтів краще – імунна система не приймає їх в 27% і 23% випадків відповідно. Вчені припустили, що легені і кишечник більше схильні до впливу бактерій. В результаті у реципієнтів посилюється імунна відповідь не тільки на донорський орган, але і на мікроби в ньому.
Для перевірки гіпотези використовували мишей-донорів, вирощених в стерильних умовах. Їм пересадили шкіру, генетично ідентичну реципієнтам. Було виявлено, що Т-клітинна реакція проти трансплантата почалася, коли її вперше колонізували бактерії. Він був поміркованим.
Пізніше миші знову отримали шкірний трансплантат з тими ж бактеріями, що і в перший раз. Імунна відповідь була відчутно сильнішою і пошкодила нову тканину. Пацієнти, які перенесли трансплантацію, на відміну від мишей, все життя піддавалися впливу бактерій та інфекцій, відзначили вчені.
«ми бачимо, що проблема полягає не тільки в клітинах пам'яті, які розпізнають сам орган, але і в реакціях пам'яті, які розпізнають бактерії в органі», – заявила доктор медичних наук і старший автор дослідження Марія-Луїза Алегре.
За її словами, після пересадки легенів і кишечника пацієнтам потрібні більш високі дози імуносупресії, ніж при пересадці стерильних органів. Це повинно знизити імунну відповідь і поліпшити приживлюваність трансплантатів.
