Виробництво титану у світі

Хто видобуває титанову сировину, хто виплавляє титанову губку і яке місце в цьому ланцюжку посідає Україна: актуальні таблиці за даними Геологічної служби США, пояснення різниці між рудою, пігментом і металом та сфери застосування титану.

Що таке титан і чому його мало, хоча він поширений

Титан — легкий сріблясто-сірий метал, який поєднує високу міцність, невелику густину і стійкість до корозії. У земній корі його багато, але в чистому вигляді він не трапляється: титан пов'язаний із киснем і залізом у мінералах, тому шлях від руди до металу довгий і дорогий. Промислово метал почали виробляти лише в середині XX століття.

Основна титанова сировина — це кілька мінералів:

• ільменіт — оксид заліза й титану, найпоширеніша сировина; на нього припадає близько 90% світового споживання титанових мінералів;
• рутил — майже чистий діоксид титану, рідший і дорожчий;
• лейкоксен — продукт вивітрювання ільменіту з підвищеним вмістом титану;
• анатаз — ще одна форма діоксиду титану, яку розглядають як перспективну сировину;
• титаномагнетит — залізна руда з домішкою титану, з якої виплавляють титановий шлак (Канада, ПАР, Мадагаскар).

Важливо розрізняти три продукти, які в побуті називають одним словом «титан». Перший — мінеральні концентрати (ільменіт, рутил, шлак, синтетичний рутил). Другий — пігментний діоксид титану (TiO2), білий пігмент для фарб, пластмас і паперу; саме на нього йде переважна частина видобутої сировини. Третій — металевий титан, який отримують із губки, проміжного продукту відновлення тетрахлориду титану. Тому рейтинги «виробників титану» дуже відрізняються залежно від того, що саме рахують.

Родовища титану: розсипи і корінні руди

Промислові родовища титану бувають двох основних типів:

• Розсипні — давні й сучасні прибережно-морські, дюнні та алювіальні піски з ільменітом, рутилом і цирконом. Їх розробляють відкритим способом в Австралії, Мозамбіку, Сенегалі, Індії, Сьєрра-Леоне, на атлантичному узбережжі США; в Україні до цього типу належить Малишевське родовище.
• Корінні (магматичні) — ільменітові, ільменіт-магнетитові й ільменіт-гематитові руди. Приклади — Панчжихуа в Китаї, Теллнес у Норвегії, родовища Квебеку в Канаді; в Україні — апатит-ільменітові руди Стремигородського родовища на Житомирщині.

Окремо виділяють кори вивітрювання карбонатитів з анатазом (Бразилія). Розсипи дешевші у видобутку й збагаченні, тому саме вони дають більшу частину світової сировини, тоді як корінні руди потребують складнішої переробки.

Хто видобуває найбільше титанової сировини

За оцінкою USGS, Китай залишається найбільшим виробником і споживачем титанових концентратів, а друге і третє місця посідають Мозамбік і Південно-Африканська Республіка. Китай водночас активно імпортує сировину, насамперед із Мозамбіку, Австралії й Норвегії. Австралія має найбільші розвідані запаси, а Сьєрра-Леоне й Австралія — ключові постачальники рутилу.

Таблиця нижче складена за обсягом видобутку ільменіту й рутилу разом у 2025 році в перерахунку на вміст TiO2. Світові ресурси анатазу, ільменіту й рутилу USGS оцінює більш ніж у 2 млрд т, тож дефіциту сировини в геологічному сенсі немає — обмеження пов'язані з економікою видобутку і переробки.

Титанова губка: хто виробляє метал

Металевий титан виробляє значно менше країн, ніж видобуває сировину. Процес Кролля — хлорування сировини, відновлення тетрахлориду титану магнієм і вакуумна очистка — енергоємний, тому виробництво губки зосереджене в кількох країнах. США, найбільший споживач титану для авіакосмічної галузі, у 2025 році губку не виробляли взагалі: останній завод закрили у 2024 році, ще дві потужності простоюють, тож американські виробники зливків покладаються на імпорт губки з Японії, Казахстану й Саудівської Аравії та на брухт.

Джерело: USGS, Mineral Commodity Summaries 2026 — Titanium and Titanium Dioxide (лютий 2026), дані за 2024–2025 роки; перевірено 13.10.2026.

Україна на світовому ринку титану

Україна — одна з небагатьох європейських країн із власною титановою сировиною. Основні розвідані родовища:

• Малишевське (Дніпропетровська область) — великий комплексний розсип з ільменітом, рутилом і цирконом; його розробляє Вільногірський гірничо-металургійний комбінат;
• Межирічне та інші розсипи Житомирщини — сировинна база Іршанського гірничо-збагачувального комбінату;
• Стремигородське (Житомирська область) — корінне апатит-ільменітове родовище.

Обидва комбінати входять до Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) — найбільшого в Україні виробника титанових концентратів. У жовтні 2024 року Фонд державного майна продав на приватизаційному аукціоні 100% акцій ОГХК; покупцем стала компанія «Цемін Україна» азербайджанського холдингу NEQSOL, яка зобов'язалася зберегти профіль підприємства та інвестувати в модернізацію.

За даними USGS, Україна входить до основних постачальників ільменіту в США поряд із Мозамбіком, Мадагаскаром і Сенегалом. Водночас титанової губки, за оцінкою USGS, Україна у 2024–2025 роках не виробляла, тож країна присутня на ринку насамперед як постачальник сировини.

Інтерес до українських надр посилився після підписання 30 квітня 2025 року угоди між урядами України і США про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, яку Верховна Рада ратифікувала Законом № 4417-IX від 08.05.2025 (текст угоди). Фонд має інвестувати в нові проєкти, зокрема з видобутку корисних копалин, на території України.

Де використовують титан і його сполуки

Діоксид титану

Переважна частина титанових концентратів іде на виробництво пігментного діоксиду титану. Основні сфери його використання — фарби, лаки й емалі, далі пластмаси і папір; менші обсяги припадають на каталізатори, кераміку, текстиль, підлогові покриття, друкарські фарби та покрівельні гранули. Попит на пігмент залежить від будівництва й промисловості, тому титанова сировина реагує на економічні цикли.

Металевий титан і сплави

• авіація і космонавтика — основний споживач металу: елементи планера, двигунів, кріплення;
• оборона — броня й захисні конструкції;
• хімічна промисловість — теплообмінники, трубопроводи, реактори, стійкі до агресивних середовищ;
• суднобудування і морське обладнання;
• медицина — імплантати, протези, хірургічні й стоматологічні інструменти;
• енергетика, а також спортивні товари та ювелірні вироби.

Інші сполуки

• карбід титану — надтверді матеріали для різальних інструментів;
• нітрид титану — зносостійке покриття золотистого кольору;
• тетрахлорид титану — проміжний продукт у виробництві металу і пігменту;
• органічні сполуки титану — каталізатори й затверджувачі в лакофарбовій та хімічній галузях.

Повністю замінити титан у високонавантажених конструкціях складно: за співвідношенням міцності й ваги та корозійною стійкістю з ним конкурують лише алюмінієві сплави, композити, спеціальні сталі й суперсплави. У ролі білого пігменту діоксид титану частково замінюють карбонатом кальцію, каоліном і тальком.

Як ми перевіряли

Таблиці складено за розділами USGS Mineral Commodity Summaries 2026 про титанові концентрати та титан і діоксид титану; відомості про ОГХК — за повідомленнями про результати приватизації, про угоду з США — за текстами на zakon.rada.gov.ua. Дані перевірено 13.10.2026.

Матеріал перероблено 13.10.2026.