Вікіпедія: історія вільної енциклопедії

Як двоє підприємців-ентузіастів після невдалої «Нупедії» створили Вікіпедію — найбільшу енциклопедію в історії, яку пишуть волонтери з усього світу. Історія проєкту, принципи вікіспільноти, фінансування, критика і поради, як додати статтю, а також курйозні факти з самої енциклопедії.

Вікіпедія коротко

Вікіпедія — загальнодоступна багатомовна інтернет-енциклопедія з вільним контентом, яку створюють і редагують добровольці за технологією вікі. Основні факти:

• Запуск: 15 січня 2001 року, США.
• Засновники: Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер.
• Власник і оператор: Фонд Вікімедіа (Wikimedia Foundation) — неприбуткова організація.
• Автори й редактори: вікіспільнота — сотні тисяч волонтерів.
• Мовні розділи: понад 300, серед них українська Вікіпедія, у якій 2020 року з'явилася мільйонна стаття.
• Гасло: «Вільна енциклопедія, яку може редагувати кожен».

Як з'явилася Вікіпедія

Ідея зібрати всі знання в одному місці давня: від Олександрійської бібліотеки до «Енциклопедії» Дені Дідро у XVIII столітті. З поширенням інтернету з'явилися й перші онлайн-енциклопедії, зокрема проєкт Interpedia.

Безпосереднім попередником Вікіпедії стала «Нупедія» — енциклопедія, яку з березня 2000 року розвивали Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер за підтримки інтернет-компанії Вейлза Bomis. Статті для неї писали лише експерти, і кожна проходила багатоетапне рецензування, тож за рік вийшло лише кілька десятків матеріалів.

Щоб прискорити роботу, засновники вирішили використати вікі-рушій Уорда Каннінгема, у якому будь-хто може редагувати сторінки. 15 січня 2001 року запрацював сайт wikipedia.com — спочатку як допоміжний проєкт «Нупедії». Першою сторінкою стала HomePage. Про новинку писали технологічні сайти Slashdot і Kuro5hin, а 20 вересня 2001 року — The New York Times. Вікіпедія зростала так швидко, що невдовзі витіснила «Нупедію», яку закрили 2003 року.

Хронологія розвитку проєкту

• 2003 — заснування Фонду Вікімедіа; англійська Вікіпедія перевищила 100 тис. статей.
• 2004 — загальна кількість статей у всіх мовних розділах сягнула 1 млн.
• 2005 — за даними Hitwise, Вікіпедія стала найпопулярнішим довідковим сайтом інтернету; у Франкфурті відбулася перша конференція Wikimania.
• 2011 — проєкт відзначив 10-річчя; в Індії пройшла перша національна вікіконференція.
• 2012 — запуск Вікіданих — єдиної бази структурованих даних для всіх мовних розділів; стартувала програма Wikipedia Zero з безкоштовним мобільним доступом у країнах, що розвиваються (діяла до 2018 року).
• 2013 — запроваджено візуальний редактор VisualEditor, який дозволяє редагувати статті без знання вікірозмітки.
• 2020 — мільйонна стаття в українській Вікіпедії.
• 2021 — 20-річчя проєкту: за даними Фонду Вікімедіа, понад 55 млн статей більш ніж 300 мовами й близько 1,7 млрд унікальних пристроїв на місяць.

Вікіпедія входить до найвідвідуваніших сайтів світу й залишається єдиним із них, яким керує неприбуткова організація.

Засновники: Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер

• Джиммі Донал Вейлз (нар. 1966) — американсько-британський інтернет-підприємець, відомий у спільноті як Джимбо. Його вважають ідеологом проєкту; він входить до ради опікунів Фонду Вікімедіа. Серед пізніших проєктів Вейлза — новинний сайт WikiTribune (2017) і соцмережа WT.Social (2019).
• Ларрі Сенгер (нар. 1968) — доктор філософії, головний редактор «Нупедії» і співзасновник Вікіпедії. Він залишив проєкт 1 березня 2002 року, коли Bomis припинила фінансувати його посаду. Згодом Сенгер став одним із найгостріших критиків Вікіпедії, звинувачуючи її в упередженості й непрофесійності, створив альтернативну енциклопедію Citizendium, а з 2017 року працював в Everipedia.

Вікіспільнота: хто пише енциклопедію

Вікіпедисти — переважно волонтери, які пишуть і редагують статті безкоштовно. Є й «вікіпедисти-резиденти» — фахівці музеїв, бібліотек чи університетів, для яких робота з Вікіпедією є частиною службових обов'язків. Обліковий запис мають десятки мільйонів людей, але регулярно редагують статті лише кілька сотень тисяч.

Мотиви учасників різні:

• бажання зробити знання вільними й доступними для всіх;
• альтруїзм і прагнення допомагати іншим;
• розширення кругозору й нові навички;
• повага до спільної справи і просто задоволення від роботи з текстами.

У спільноти є власні медіа — бюлетень The Signpost, подкаст Wikipedia Weekly, комікси WikiWorld. Вікіпедисти зустрічаються на мітапах, вікіекспедиціях і щорічній міжнародній конференції Wikimania.

Назва і логотип

Слово «вікі» Уорд Каннінгем запозичив із гавайської мови, де wiki wiki означає «швидко». Свій рушій він назвав WikiWikiWeb (1995), обігравши також абревіатуру WWW. Назва Вікіпедії поєднує «вікі» й «енциклопедію»: читач, не знайшовши потрібної інформації, може сам її додати й стати співавтором.

Сучасний логотип — незавершена куля з пазлів, на кожному з яких — символ іншої системи письма. Відсутні фрагменти символізують неповноту знань і можливість доповнювати енциклопедію. Ідея кулі-пазла належить Полу Стансіферу, який переміг у конкурсі 2003 року, а остаточний вигляд їй надав Девід Фрідланд. Одним із символів спершу була літера вигаданої клінгонської мови зі «Зоряного шляху»; згодом її замінили на знак ефіопського письма. Оновлену версію логотипа представили 2010 року.

Фонд Вікімедіа: хто фінансує і підтримує проєкт

Wikimedia Foundation, Inc. — благодійна неприбуткова організація, зареєстрована у Флориді, зі штаб-квартирою в Сан-Франциско. Фонд забезпечує технічну роботу Вікіпедії та інших вікіпроєктів, володіє їхніми торговими марками й фінансується переважно добровільними пожертвами — від невеликих донатів читачів до грантів фундацій. Реклами на сайтах Вікімедіа немає.

Фонд не пише й не редагує статті — цим займаються волонтери. Керує ним рада опікунів, частину членів якої обирає спільнота. У багатьох країнах діють незалежні регіональні організації-партнери; в Україні це громадська організація «Вікімедіа Україна», заснована 2009 року.

Принципи Вікіпедії

Щоб новачки розуміли, як працює проєкт, спільнота сформулювала ключові принципи:

1. Некомерційність. Вікіпедія існує на пожертви й не продає рекламу.
2. Енциклопедичність і джерела. Кожен факт має спиратися на авторитетне джерело; власні оригінальні дослідження публікувати не можна.
3. Нейтральна точка зору. Статті мають висвітлювати всі значущі погляди без оцінок автора.
4. Вільний контент. Тексти можна копіювати, змінювати й поширювати за умовами вільної ліцензії із зазначенням джерела.
5. Багатомовність. Розділи існують не лише великими мовами, а й регіональними та малими.
6. Незалежність. Фонд Вікімедіа не втручається в зміст статей; суперечки розв'язує спільнота шляхом обговорень.
7. Збереження історії. Усі версії статей зберігаються, тож будь-яку правку можна переглянути й скасувати.
8. Критичне ставлення. Вікіпедія не є першоджерелом; для важливих рішень варто перевіряти інформацію за посиланнями.

Програмне забезпечення

Вікіпедія працює на рушії MediaWiki, написаному мовою PHP, із реляційною базою даних. MediaWiki підтримує історію правок, розмежування прав користувачів і тисячі розширень. Цей рушій вільний: на ньому працюють і тисячі інших вікісайтів, наприклад фанатські енциклопедії Wookieepedia («Зоряні війни») і Memory Alpha («Зоряний шлях»).

Визнання і нагороди

Вікіпедію активно використовують в освіті, науці та журналістиці. 2005 року журнал Nature порівняв наукові статті Вікіпедії й Британської енциклопедії й дійшов висновку, що за кількістю серйозних помилок вони близькі. Коли журнал Time 2006 року назвав «Людиною року» кожного користувача інтернету, Вікіпедію згадували серед головних прикладів створеного користувачами контенту.

Серед нагород проєкту:

• Golden Nica фестивалю Ars Electronica в категорії «Цифрові спільноти» (2004);
• премії Webby (2004);
• премія Quadriga (2008);
• Премія принцеси Астурійської в галузі міжнародного співробітництва (2015);
• Премія Еразма (2015), присуджена вікіспільноті.

2013 року Джиммі Вейлз отримав Золоту медаль Нільса Бора ЮНЕСКО. На церемонії Вікіпедію назвали символом епохи взаємодії і втіленням мрії, такої ж давньої, як людський інтелект і Олександрійська бібліотека.

Інші проєкти Фонду Вікімедіа

• Вікісловник — багатомовний словник із тлумаченнями, перекладами й етимологією.
• Вікіджерела — бібліотека текстів, вільних від авторських прав.
• Вікіновини — вільне новинне видання, яке пишуть волонтери.
• Вікіцитати — збірка цитат, крилатих виразів і прислів'їв.
• Вікідані — відкрита база структурованих даних.
• Вікіпідручник — вільні навчальні матеріали.
• Віківерситет — навчальні курси й дослідницькі проєкти.
• Вікісховище — сховище вільних зображень, аудіо й відео.
• Віківиди — довідник біологічних видів.
• Вікімандри — вільні путівники.
• Мета-вікі — координаційний сайт усіх вікіпроєктів.

Як додати статтю у Вікіпедію

1. Перевірте, чи статті ще немає — можливо, варто доповнити наявну.
2. Переконайтеся в значущості теми. Про людину, компанію чи подію мають бути незалежні публікації в авторитетних джерелах; самопрезентації й реклама не приймаються.
3. Назвіть статтю правильно — зазвичай у називному відмінку однини.
4. Пишіть нейтрально, без оцінок, канцеляризмів і рекламних епітетів.
5. Підтверджуйте кожен факт посиланням на авторитетне джерело.
6. Скористайтеся чернеткою в особистому просторі чи інкубаторі, де досвідчені учасники підкажуть, що виправити.
7. Не копіюйте тексти й зображення, захищені авторським правом.
8. Структуруйте текст — розділи, списки, таблиці, інфобокс.
9. Уникайте конфлікту інтересів — писати про себе, свою компанію чи клієнтів не рекомендується, а оплачене редагування треба розкривати.
10. Будьте терплячими й ввічливими в обговореннях: редактори можуть поставити питання чи запропонувати статтю до вилучення.

Курйозні статті Вікіпедії

Вікіпедію часто вважають «нудною енциклопедією», але в ній чимало дивовижних статей:

• Екватор білих ковбасок (Weißwurstäquator) — жартівливий кордон між Баварією та рештою Німеччини; за різними версіями, проходить Дунаєм або Майном.
• Світні свині — трансгенні тварини з геном флуоресцентного білка медузи, яких виводили для спостереження за тканинами при трансплантації стовбурових клітин.
• «Поет, що їв левів у кам'яному гроті» — вірш лінгвіста Чжао Юаньженя класичною китайською, у якому всі 92 ієрогліфи читаються як «ши» з різними тонами.
• Великі лелечі перегони — торонтський юрист Чарльз Венс Міллар (помер 1926 року) заповів більшу частину статків жінці, яка за 10 років народить найбільше дітей. Четверо переможниць, які народили по дев'ятеро дітей, отримали приблизно по $125 тис.
• Банановий еквівалент дози — неформальна одиниця опромінення: банан містить калій, частина якого — радіоактивний ізотоп калій-40.
• Білоруська арабиця — запис старобілоруської мови арабським письмом, який використовували татари Великого князівства Литовського.
• Парадокс кота з бутербродом — жартівлива суперечність: кіт завжди падає на лапи, а бутерброд — маслом донизу. Що буде, якщо прив'язати бутерброд до спини кота?
• Всесвітня туалетна організація — неприбуткова організація, що бореться за доступ до чистих і безпечних туалетів; з її ініціативи 19 листопада відзначають Всесвітній день туалету, визнаний ООН.
• Список титулів Кім Чен Іра — від «сонця комуністичного майбутнього» до «полководця, що зійшов з небес».

Несподівані факти з Вікіпедії

• Колір Всесвіту — «космічне латте»: середній колір світла галактик, який 2002 року обчислили астрономи Університету Джонса Гопкінса, а назву обрали голосуванням.
• Кіт Купер обліплений шматочками пінопласту, ілюструє статтю про статичну електрику.
• «Прихована мати» — жанр фотографії XIX століття: через довгу витримку немовлят тримали матері, сховані під накидкою.
• Битва під Карансебешем (1788) — за переказами, під час австро-турецької війни австрійські загони, посварившись через алкоголь, в паніці почали стріляти один в одного.
• Частинка «О Боже мій!» — космічний промінь, зареєстрований 1991 року, що мав надзвичайно високу енергію і рухався зі швидкістю, майже рівною швидкості світла.
• 30 лютого 1712 року справді існувало у Швеції: країна поверталася до юліанського календаря, і до лютого додали два дні.
• Орієнтація туалетного паперу — ґрунтовна стаття про те, як правильно вішати рулон: аркушем назовні чи до стіни.
• У довідкових сторінках англійської Вікіпедії є жартівливий «Список дуже, дуже, дуже дурних ідей для статей, які ви ніколи, ніколи, ніколи не повинні створювати».

Цікаві факти про саму Вікіпедію

• Однією з найчастіше редагованих статей англійської Вікіпедії довгий час була біографія 43-го президента США Джорджа Буша-молодшого.
• Адміністратори можуть видаляти сторінки й блокувати порушників; їх обирає спільнота.
• Джиммі Вейлз визнавав, що редагував власну біографію, зокрема фрагменти про роль Ларрі Сенгера, і згодом шкодував про це.
• 2006 року з'ясувалося, що співробітники Конгресу США правили біографії політиків, і Вікіпедія тимчасово блокувала частину IP-адрес Конгресу.
• Слово wiki отримало жартівливу англійську розшифровку What I Know Is… — «те, що я знаю, — це…».
• Астероїд 274301, відкритий в Андрушівській астрономічній обсерваторії на Житомирщині, 2013 року отримав назву Wikipedia.
• Вікіпедія не раз передчасно «ховала» відомих людей через вандальні правки; такі помилки зазвичай виправляють за лічені хвилини.
• 2007 року Вікіпедія перевершила за обсягом «Енциклопедію Юнле» — збірку знань, укладену за наказом китайського імператора й завершену 1408 року, яка понад 600 років вважалася найбільшою енциклопедією.
• У польському місті Слубиці 22 жовтня 2014 року відкрили перший у світі пам'ятник Вікіпедії: чотири фігури тримають над головою кулю-логотип.

Критика і блокування

Засновники визнають, що Вікіпедія не позбавлена недоліків. Найчастіше її критикують за:

• відкритість до редагування анонімами без експертної підготовки;
• неточності та вандалізм — навмисне псування статей;
• нерівномірне охоплення тем і системну упередженість (наприклад, гендерну й географічну);
• конфлікти між учасниками й адміністративні зловживання;
• приховане оплачене редагування в інтересах компаній і політиків.

Вандальні правки здебільшого швидко скасовують люди й боти, а історія змін дозволяє будь-кому перевірити, хто й що змінив.

Вікіпедію неодноразово блокували уряди:

• Китай кілька разів обмежував доступ у 2004–2006 роках, а з 2019 року заблокував усі мовні розділи.
• Сирія блокувала арабську Вікіпедію з квітня 2008 по лютий 2009 року.
• Туреччина заблокувала Вікіпедію 29 квітня 2017 року через статті про підтримку збройних угруповань у Сирії; у грудні 2019 року Конституційний суд визнав блокування незаконним, і доступ відновили.

У 2007 році Міністерство юстиції Нідерландів тимчасово заборонило співробітникам користуватися Вікіпедією на роботі, після того як з'ясувалося, що з урядових комп'ютерів правили статті про політиків і королівську родину.

Чим Вікіпедія змінила доступ до знань

Вікіпедія стала одним із найбільших освітніх проєктів сучасності: читач тут може стати співавтором, а знання — вільними й безкоштовними для кожного. За обсягом і тематичним охопленням вона давно перевершила будь-яку енциклопедію, створену людством. Водночас Вікіпедія — не першоджерело: найкраще використовувати її як відправну точку й перевіряти важливі факти за посиланнями внизу статей.

Матеріал перероблено 13.10.2026.